Мухомори та мікродозування

Протягом останнього десятиліття поняття мікродозування стало широко поширеним і популярним. Наразі його можна описати як феномен, що знаходиться на межі науки та популярної культури, який, безсумнівно, буде детально вивчатися в наступні роки. Однак навіть сучасний стан знань є настільки цікавим, що варто дізнатися про нього якомога більше. У поєднанні з мухоморами, одними з найвідоміших грибів, це подвійно актуально.

Що таке мікродозування

Мікродозування — це термін, який використовується для опису регулярного вживання низьких доз психоделіків. Зазвичай це 10–20 % від повної дози. Сьогодні мікродозування згадується саме у зв’язку з речовинами, що містяться в різних грибах. Початки вивчення мікродозування пов’язані з ім’ям Альберта Гофмана, швейцарського хіміка, який першим синтезував ЛСД і не приховував, що сам вживав цю речовину в низьких дозах протягом декількох десятиліть.

Він пов’язував таке вживання з низкою позитивних ефектів, таких як «ясний розум» або хороший стан здоров’я. Той факт, що він дожив до 102 років і до кінця життя був бадьорим, може це підтверджувати. Звичайно, один єдиний випадок не може бути доказом. Однак важливо, що сучасні прихильники мікродозування вірять саме в те, що згадані позитивні ефекти стосуватимуться і їх.

Для розуміння мікродозування важливим є той факт, що при вживанні психоделіків необхідно суворо дотримуватися низьких доз. В іншому випадку можуть виникнути результати, прямо протилежні тим, яких очікує користувач.

Психоактивність мухоморів

Мухомори, особливо червоний мухомор, є культовими грибами, яких у нас знає буквально кожна дитина. Водночас це гриби, які можна знайти не тільки в Європі, але й у багатьох інших частинах світу, від Південної Африки через обидві Америки до Центральної Азії та Сибіру. Тому не дивно, що саме червона мухоморка, ймовірно, була першим джерелом психотропних речовин, яке людство пізнало. Мухомори часто використовувалися в різних шаманських ритуалах або релігійних обрядах.

Сучасна наука визначає мусцимол з галюциногенними ефектами як основну психоактивну речовину, що міститься в мухоморах. Іншими важливими речовинами з цієї точки зору є мускарин та іботенова кислота, яка в організмі знову перетворюється на згаданий мусцимол. Отже, мухомори не містять псилоцибіну, і тому іноді їх не відносять до традиційних психоделіків. З точки зору мікродозування, однак, ця різниця не є настільки істотною.

При вживанні повної дози, наприклад, у вигляді сушених грибів, у людини можуть виникнути візуальні та слухові галюцинації, неживі предмети можуть здаватися живими, гострішає мислення, легше вивільняються пригнічені емоції тощо. Звичайно, існує також ризик негативних наслідків вживання мухоморів, таких як блювота, втрата рівноваги, тимчасове параліч кінцівок і, в найгірших випадках, звичайно, смерть.

Конкретні ефекти завжди залежать від дози, пори року, в яку були зібрані гриби, або від ваги тіла та загального стану людини, яка вжила мухомори. При цьому слід враховувати, що сушені гриби є «сильнішими». Мікродозування є зовсім іншим способом вживання, який повинен усунути потенційні негативні ефекти та принести ряд позитивних.

Мікродозування мухоморів

Червона мухомора і тигрована мухомора найчастіше використовуються для мікродозування. Ще раз повторимо, що важливо регулярно вживати дуже низькі дози. У такому випадку користувачі відзначають помітне зниження тривожності та стресу, поліпшення концентрації, спокійніший і якісніший сон і, нарешті, зменшення тяги до алкоголю або сигарет.

З цих причин мікродозування мухоморів найчастіше практикується людьми, які зацікавлені у своєму особистісному розвитку, підвищенні ефективності роботи та загальному поліпшенні якості життя. Слід зазначити, що дозування загалом описується як «низькі дози», проте конкретні значення невідомі. Якщо приблизно два грами сушених мухоморів викликають у більшості людей отруєння або принаймні легку седацію, можна припустити, що відповідною початковою дозою буде десята частина цієї величини. Однак дозування, безсумнівно, є індивідуальною справою, і кожен користувач повинен знайти його самостійно.

Що на це каже наука

На початку було зазначено, що мікродозування грибів поки що залишається на периферії наукових досліджень. Однак це швидко змінюється, оскільки мікродозування стає все більш поширеним у суспільстві. Тому вже доступні клінічні дослідження, що вивчають вплив мікродозування грибів на людський організм. Більшість з них сходяться на тому, що користувачі дійсно описують поліпшення сприйняття, кращу концентрацію уваги, а також позитивний вплив на сон і працездатність.

З іншого боку, не є однозначно підтвердженим, що це не є здебільшого ефектом плацебо, до якого дійшла частина досліджень. Великою невідомою залишаються наслідки тривалого вживання низьких доз для здоров’я. Тому буде потрібно ще значно більше наукового інтересу, щоб ми змогли повністю зрозуміти мікродозування грибів та його ефекти.